не

запереч. част.

1) Уживається перед присудком для повного заперечення змісту висловленого. || Уживається перед підметом або другорядним членом речення для повного заперечення їх змісту. || Уживається для повного заперечення чого-небудь після заперечних прислівників, займенників та деяких часток ("навіть", "ще", "й" і т. ін.), що підсилюють заперечення. || Уживається для повного заперечення чого-небудь у разі протиставлення. || Уживається для підсилення заперечення у поєднанні з повторюваним словом.

2) Уживається для вираження неповного заперечення, неповноти дії, невизначеності: а) між двома повторюваними іменниками, займенниками та іншими частинами мови; б) у поєднанні зі сл. так, такий, дуже і т. ін.

3) Уживається для вираження стверджувального значення: а) у сполученні з деякими прислівниками та займенниками; б) у сполученні з часткою чи для вираження припущення, передбачення чого-небудь або в разі звертання з відтінком нерішучості, запобігливості та ввічливості.

4) Уживається для вираження ствердження з деяким обмеженням: а) у позиції перед прийменником без; б) у спол. з сл. мало, щось, мабуть, уже.

5) Уживається для вираження неможливості, небажання завершити, закінчити названу дію перед дієсловами з префіксом на- та часткою -ся (часто разом із допоміжним дієсловом могти).